Від свята до свята

Християнські свята

Воздвиження Хреста Господнього, християнське свято, присвячене згадці про знаходження святою рівноапостольною царицею Єленою справжнього хреста, на якому був розп'ятий Ісус Христос, і Воздвиження його для загального вшанування і поклоніння. Святкується 14 (27) вересня. У Православній Церкві – Господське двонадесяте свято. Це єдине свято, що одержало початок одночасно із самою подією, якій воно присвячене. Перше Воздвиження відсвятковане в Єрусалимській Церкві на початку IV ст. при самому знаходженні хреста. Джерела називають різні дати цієї події – 313, 326. Найбільш достовірним є свідчення Олександрійської хроніки VI ст., що відносить його до 14 вересня 320 р.. За переказом, цариця Єлена, мати імператора Костянтина Великого, у 325 р. відправилася в Єрусалим з метою відшукати хрест, на якому був розп'ятий Господь, і місце поховання Христа. У результаті розкопок на місці храму Венери було знайдено три хрести. Для того, щоб довідатися, на якому з них був розп'ятий Господь, хрести по черзі покладали на померлу людину; коли поклали третій хрест, померлий ожив. Від скупчення великої кількості людей не всі могли бачити і цілувати Хрест Господній; тоді Патріарх Єрусалимський Макарій піднявся на відвищення і воздвиг Хрест так, щоб народ міг його бачити. Ця подія і була покладена в основу богослужбового чина Воздвиження Хреста. Частинки древа Животворящого Хреста були розіслані по всій імперії.

Зі святом Воздвиження Хреста в 335 було з'єднане відновлення храму Воскресіння, побудованого Костянтином Великим на місці знаходження Хреста. Єрусалимська церква здійснювала ці свята щорічно з великою урочистістю. За свідченням західної прочанки в Єрусалим кінця IV ст. Сильвії Аквітанки і церковного історика Созомена (V ст.), святкування в Єрусалимі продовжувалося вісім днів, і щодня служба відбувалася в різних місцях при скупченні безлічі прочан. Церкви прикрашалися так само, як на Великдень і Богоявлення.

Особливо широке поширення й урочистість свято Воздвиження одержало після знаходження Хреста Господнього в результаті укладання миру в 628 між Візантією і Персією. Свято стало називатися Всесвітнім Воздвиженням Чесного і Животворящого Хреста, тобто загальним для всіх церков Всесвітньої церкви. 3 травня – день урочистого внесення святого древа Імператором Іраклієм у Єрусалим – став святкуватися в Західній церкві з VII ст. як «день знаходження Хреста».

Воздвиження має день передсвята (13 вересня) і сім днів післясвяткування. Віддання – 21 вересня. Оскільки у свято Воздвиження відбувається служба хрестові, то в цей день належить дотримуватись строгого посту. Після Вечірні хрест Господній виноситься і покладається на престол; на Утрені, після великого славослів'я, хрест виноситься з вівтаря, покладається на середині храму для поклоніння; у соборних храмах і монастирях відбувається особливий чин Воздвиження хреста.

Написано за мотивами:
Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия, 2001 (автор статті О. А. Крашеніннікова).

 

Історичний зміст цього найдавнішого двонадесятого християнського свята пояснюється по–різному, і при цьому звичайно маються на увазі три події, що стались в різний час, але поєднані загальною святинею – хрестом.

Про першу з цих подій розповідає праця церковного історика Євсевія "Життя Костянтина". Під час боротьби римського імператора Костянтина зі своїм співправителем Максенцієм перед вирішальною битвою на Фламінієвій дорозі (311 рік), коли сили Максенція перевершували чисельністю армію імператора, Костянтин побачив на сонці променистий хрест із написом: "Цим перемагай!" Побачило цей хрест і його військо. Уночі в сні імператорові з'явився Ісус Христос і повелів виготовити військовий прапор із хрестом за зразком баченого на небі. Костянтин так і зробив. Одержавши перемогу над Максенцієм, імператор наказав вкласти в руку своєї статуї, спорудженої на головній площі Риму, цей прапор і оточив його великим шануванням. Костянтин прийняв християн під своє заступництво й оголосив віру Христову державною релігією Римської імперії. Він скасував страту через розп'яття і видав закони на користь Церкви Христової.

Друга подія – основна, його церковна традиція приймає підставою свята Воздвиження – відбулася також у часи Костянтина Великого. Мати його, Єлена, будучи вже в 80–літньому віці, турбуючись пол християнську віру і ремствуючи, що місце страждання Спасителя й інших святинь знаходяться в забутті, за згодою сина в 324 році почала подорож у Палестину, відвідала Єрусалим і там знайшла Животворящий хрест Господній. Єрусалимський патріарх Макарій зійшов на підвищення і став показувати народу знайдений Єленою хрест, воздвигаючи, тобто, піднімаючи, його нагору. Після знаходження Хреста Господнього (326 рік) у різних місцях стали будувати на честь нього храми. Один з них заснувала сама Єлена на місці знахідки хреста в Єрусалимі. Будівництво його була закінчене в 335 році, освячення відбулося 13 вересня, і наступний день, 14 вересня, став святом Воздвиження Хреста Господнього.

Третя подія відноситься вже до VII століття і пов'язана з тривалою боротьбою Візантійської імперії з Персією. У 614 році перси напали на Палестину, що належала Візантії, розграбували Єрусалим і разом з іншою здобиччю забрали і святиню – Хрест Господній, Хрест пробув у полоні 14 років. У 628 році імператор Іраклій розгромив персів і повернув святиню. Хрест привезли в Єрусалим, і імператор сам вніс його в храм. З нагоди повернення Хреста Господнього відбувся урочистий молебень, під час якого патріарх знову воздвиг народу Хрест.

Частини ж святого древа зараз знаходяться в різних соборах.

Святкування Воздвиження Церквою триває дев'ять днів: з вечора 13 вересня і до 21 вересня (по ст. ст.) або з вечора 27 вересня і до 5 жовтня (по нов. ст.). Посту слід дотримуватись у день Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього (14/27 вересня). У день Воздвиження дозволяється вживати їжу з рослинною олією (молочне, яйця і рибу їсти не можна)

В цей день здійснювався дуже древній обряд – хрестовий. Знак хреста з доісторичних часів був символом сонця. Вважалося, що на Воздвиження він випромінює охоронну силу. Селяни вирізали хрести з дерева, складали хрест-навхрест гілки горобини, малювали хрести в місцях, що хотіли уберегти від нечистої сили: у засіках, хлівах.

Написано за мотивами сайту etost.ru.

Православна церква за новим стилем святкує Воздвиження Хреста Господнього 27 вересня, католики відзначають це свято 14 вересня.